Адреса: просп. Л. Каденюка, 27,
м. Київ, Україна, 02094 Телефони: +380(44)292-0134;
+380(44)296-7115
E-mail: office@ukrbook.net
● Імідж-каталог книжкових видань мовою ідиш
|
||||||||||||||||||||||||||
Склад фонду Державного архіву друку станом на 01.01.2024
|
Характеристика фондуФонд Державного архіву друку є найповнішим, упорядкованим зібранням видань, опублікованих на терені України з 1917 р. й донині. Він якнайкраще відображає всі зміни у суспільному житті країни, найважливіші історичні віхи, минуле й сучасне нашого народу: визвольний рух і революційні події, громадянську і Велику Вітчизняну війни, роки репресій, формування національної свідомості, етапи розвитку суспільства й держави, розбудову незалежної України. Фонд Державного архіву друку комплектується виключно з обов'язкових примірників вітчизняних видань, які надходять у Книжкову палату згідно із Законом України "Про обов'язковий примірник документів". Державний архів друку зберігає усі види видань України: неперіодичні (книги, брошури, автореферати дисертацій, картографічні, нотні, образотворчі, текстові аркушеві, службові, електронні), періодичні та продовжувані (газети, журнали, бюлетені тощо). Щорічно архівний фонд поповнюється орієнтовно на 150 тис. примірників видань, інформацію про які відображено в державних бібліографічних покажчиках ("Літописах…"). Фонд Державного архіву друку надзвичайно багатий за змістом і різноманітний за видами. Особливо повно зібрана українська книга, яка представлена виданнями класиків української літератури та сучасних митців слова. Наприклад, твори Т. Шевченка в Україні видавалися понад 400 разів і широко представлені у фонді, зокрема перші видання радянського часу: "Великий льох", "Кавказ", "Сон", "Заповіт", "Царі", "Кобзар" за редакцією В. Доманицького. Значне місце посідає літературна спадщина Івана Франка, яка представлена 480 книгами, М. Коцюбинського ― 330, Лесі Українки ― 125, багатьма творами Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, драматичними творами М. Старицького, а також виданнями П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара, В. Сосюри, А. Малишка, М. Бажана, В. Стуса, Б. Олійника, Г. Чубач та інших українських майстрів слова. У Державному архіві друку зберігаються видання класиків російської літератури, надруковані в Україні, — О. Пушкіна, Л. Толстого, А. Чехова, М. Шолохова, В. Маяковського; перекладені українською мовою твори зарубіжних письменників: В. Шекспіра, Ф. Шіллера, А. Франса, Ф. Стендаля, О. Бальзака, Ч. Діккенса, Гі де Мопасана тощо. Надзвичайно цінним є фонд наукової літератури, важливою складовою якого є дослідження і монографії видатних учених, зокрема С. Єфремова, А. Кримського, М. Туган-Барановського, М. Грушевського, Д. Багалія, Є. Патона, В. Глушкова, О. Богомольця. Увесь спектр знань охоплює фонд довідкової літератури. Найціннішими з цих видань є "Словник української мови" Б. Грінченка (1927 р.), "Словник української ентомологічної номенклатури" І. Щоголіва (1919 р.), довідник "Вся Україна" (1925 р.), "Словник технічної термінології" Д. Шелудька (1928 р.). Широко представлені сучасні енциклопедичні видання з різних галузей знань. Чільне місце у фонді відведено офіційним виданням, таким як "Сборник важнейших декретов и распоряжений" (1922 р.), "Збірник чинних постанов Народного Комісаріата Юстиції" (1919—1927 рр.), а також закони незалежної України. Великий інтерес для науковців становить унікальний фонд спеціального зберігання (спецфонд Книжкової палати України), що складається з 17 236 книг 1917—1976 рр., вилучених органами цензури і знищених з ідеологічних міркувань. Він представлений підручниками з української мови й літератури, книгами з історії, економіки, різноманітними словниками, художньою, релігійною літературою, прозою і поезією репресованих митців, а також програмами, статутами, резолюціями з’їздів, промовами деяких політичних діячів. Серед цих видань — прижиттєві твори репресованих у 30-ті роки минулого століття письменників і поетів, зокрема М. Хвильового, Є. Плужника, В. Підмогильного, М. Драй-Хмари, М. Зерова, Г. Косинки, М. Йогансена, О. Досвітнього тощо. Це унікальне зібрання, оскільки означені видання були вилучені з усіх бібліотек. Головліт, який очолював керівництво книговидавничою справою, випускав "Зведені списки літератури, що підлягала вилученню з продажу, бібліотек та учбових закладів", де друкувалися назви заборонених творів. Туди потрапили роботи багатьох українських учених, письменників, поетів, політичних діячів, а також твори українською, болгарською, польською, німецькою, грецькою, татарською та кримськотатарською, іншими мовами тощо. Найбільшу частку серед видань іноземними мовами становлять твори єврейськими мовами — їх у спецфонді 4734. У Книжковій палаті України спецфонд зберігся цілісним. Повернення до наукового обігу цих видань відбулося після набуття Україною незалежності. Досить повно представлена у фонді Державного архіву друку література для дітей та молоді. Серед цих видань є рідкісні 1917—1919 рр., зокрема українські народні казки, перекладені українською мовою казки відомих зарубіжних письменників Г.-Х. Андерсена, братів Грімм, повісті Р. Кіплінга, Г. Бічер-Стоу, Е. Золя та інших. Понад 77% фонду Державного архіву друку становлять періодичні та продовжувані видання — газети, журнали, збірники, бюлетені, бібліографічні покажчики. Ці види друкованої продукції, зокрема газети, є інформативними і запитуваними, оскільки оперативно висвітлювали політичні, економічні, наукові, культурні події у житті суспільства свого часу. Фонд періодичних видань Книжкової палати України є найповнішим зібранням цього виду вітчизняних видань. Більшість газет 20—30-х рр. представлено єдиним примірником в Україні. Бібліографічною рідкістю стали газета "Земля і воля" (1917 р.), журнали "Вісник державних законів для всіх земель Української Народної Республіки" (1919 р.), "Наше минуле" (1918—1919 рр.), "Нова громада" (1923 р.) та багато інших. Нотні видання знайомлять нас з українською духовною, класичною й естрадною музикою, народно-пісенною творчістю, з музичною спадщиною українських і зарубіжних композиторів: М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, П. Чайковського, Й. С. Баха, Е. Гріга, Ф. Шуберта, Дж. Гершвіна, а також творами композиторів ХХ століття Г. Майбороди, І. Шамо, О. Білаша, Л. Дичко, М. Чемберджі та ін. Справжньою перлиною Державного архіву друку є фонд образотворчих видань, в якому зберігаються портрети видатних діячів політики, науки, культури, альбоми художніх музеїв країни, репродукції творів художників, скульпторів. Особливе місце в цьому фонді належить зібранню образотворчих плакатів. Картографічні видання у фонді представлені здебільшого картами й атласами України та її областей, а саме адміністративними, картами покладів корисних копалин і шляхів сполучень, картами з історії тощо. За допомогою цих видань можна простежити всі територіальні зміни, які відбувалися в нашій країні упродовж її історії: старі й нові назви областей, населених пунктів, приєднання до України західних областей та Криму, а також промислово-економічний розвиток держави. Крім того, у фонді широко представлено різноманітні за тематикою карти й атласи СРСР і країн світу. Державний архів друку також зберігає текстові аркушеві видання, а саме: плакати, афіші, листівки, гасла, оголошення. Це найбільше зібрання видань цього виду в Україні, багато з них є унікальними. У фонді, зокрема, зберігаються накази, звернення, листівки уряду Української Народної Республіки, датовані 1918—1919 рр., за підписами В. Винниченка і С. Петлюри, листівки років Великої Вітчизняної війни, афіші українських театрів, симфонічних, джазових, фольклорних колективів, українських і зарубіжних кінофільмів, циркові, спортивні афіші тощо. З усіх видів друкованих видань аркушеві видання найменш вивчені й висвітлені в українській бібліографії. У Державному архіві друку зосереджено й видання шрифтом Брайля. Зібрання книг шрифтом Брайля 1936—1990 рр. становить 470 друк. од., періодичних видань — газет і журналів 1991—2004 рр. — 296 і 335 друк. од. відповідно. Сучасне законодавство (Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 р. № 608 "Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів") не передбачає одержання Книжковою палатою України цього виду видань, їх одержувачем є Центральна бібліотека імені М. Островського Українського товариства сліпих. Фонд Державного архіву друку — багатомовний інформаційний ресурс. Він містить друковані джерела 70 мовами та есперанто. Більшість становлять видання українською та російською мовами, решту — мовами національних меншин України та народів світу. |
Використання фондуЗгідно зі ст. 27 Закону України "Про видавничу справу" фонд Державного архіву друку є повним і недоторканим. Вилучення видань з фонду та винесення їх за межі Книжкової палати України заборонено. Виняток може бути зроблено лише з метою експонування видань на тимчасових виставках. З метою збереження фонду доступ до нього суворо обмежено. Книжкова палата України надає безоплатні й платні послуги з використанням документів фонду Державного архіву друку.
Безоплатні послуги надаються: ● згідно з Законом України "Про прокуратуру", ст.8 "Обов’язковість виконання вимог прокурора", Книжкова палата України надає статистичну та фактографічну інформацію, копії видань тощо на офіційні запити прокуратури або слідчих органів; ● згідно з Законом України "Про обов’язковий примірник документів", ст.9 "Права виробників документів щодо направленого ними обов’язкового примірника документів", виробники мають право на безоплатне отримання фактографічних даних щодо документів, які зберігаються одержувачами документів, та їхнє тимчасове використання з виробничою метою.
До платних послуг входить підготовка довідок та самостійна робота користувачів з фондом: ● тематичні довідки (підготовка переліку документів, що відповідає тематичному запиту); ● фактографічні довідки (надання або підтвердження фактографічних (хронологічних, біографічних, статистичних) відомостей, що містяться у виданнях, зокрема відомостей щодо засновників періодичних видань колишнім працівникам редакцій друкованих ЗМІ на вимогу пенсійного фонду України). ● можливість самостійно працювати з фондом Державного архіву друку надається користувачам з науковою метою на підставі особистої заяви або листа від провідної наукової установи з письмовим дозволом директора Книжкової палати України та довідок від обласних бібліотек, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського про відсутність затребуваних видань у їхніх фондах. |
Бази даних
Електронні каталоги
Бази даних державної бібліографії
Довідкові бази даних
|
Карткові каталоги
|
Останнє оновлення 18.01.2024 року